‹ Назад

 

...історія короткої терапії, яка випадково почалася 31 грудня, давнього року…)

 

Буває, після потужного і драйвового тренування, боляче нагадує про себе, колись травмований м’яз в спині, тоді я їду до свого давнього і хорошого друга і за сумісництвом – спортивного масажиста, Марка і він, приговорюючи улюблену приказку – «Боляче? А як ти думав, спортивний масаж - це тобі не рейки-рейки, шпали-шпали J »,  швидко «рятує» мою спину, розмасажовуючи її, до рівня абсолютного розслаблення м’язів.

Марк, мій давній знайомий, давно працює в одній з столичних, мережевих клінік, лікарем-остеопатом. Має гарну квартиру, хороший автомобіль та потужний досвід спортивного масажиста. завжди дуже веселий, молодий чоловік, майже завжди усміхнений, голосний, любить жартувати і веселитись.. через ці, безперечно, приємні якості, керівництво, завжди пропонує йому залучатися до корпоративів та інших свят, як не Тамадою то Організатором конкурсів та інших веселощів.

 Проте, цього разу, щось було не так…  як завжди, в процесі масажу, Ми почали говорити про дрібнички життя, справи та інше... та я відразу помітив, його глибоко задуманий, напружений стан, сумний погляд і розгубленість в розмові. Я поцікавився, що його турбує і Марк, як завжди, віджартувався, що все добре і це тільки втома, через активну і виснажливу роботу за останній тиждень. Проте, достатньо було пари простих питань, щоб Марк почав говорите про те, що його турбувало, це було, як бурхливий, річковий поток, що вийшов з берегів… Марк говорив, Він розповів мені, що  викликало в ньому відчуття пустоти, що Він не може вирішити, де йому зустрічати Новий рік, про те, що пригнічувало і давило його, і це тривало не один тиждень, а багато років. Про колишню дружину, про складні стосунки з батьками, про ….  одним словом, 45-хвилинний сеанс, спортивного масажу, перетворився на 4-годинну, психотерапію.

Далі, Марк ледь не бігав, по кабінету кругами і приговорював – «Ну наскільки ж все глибоко але на поверхні, як сильно все було заплутано і наскільки все просто, чому ж я досі не розібрав це..»..

Я відповів – «Тому, що досі, ти не працював з психологом»..

Марк зупинився і пригадав – «А ти знаєш, мій сусід по кабінетам в клініці, психолог, він кілька разів говорив мені, Марк, ти дуже зажатий і заблокований, дуже, заходь ввечері до мого кабінету, попрацюємо над твоїми проблемами».

-«І чому ти не пішов?», запитав я.

 - «Ну… Я ж не хворий… а піти до психолога, ще й до своїх, в клініці, це як всім зізнатися, що я психічно хворий….».

- Я посміхнувся, і запитав його – «Марк, скажи, після потужного тренування, у мене, буває дуже сильний біль в спині, аж в груди віддає, і я звертатись до тебе за допомогою. Скажи, я що – важко хворий?   

Він здивувався і швидко відповів,  – «Звичайно ні, просто, в точці розтягненого чи травмованого м’язу чи зв’язки, при необережному навантаженні, може виникнути спазм,  м’яз набрякає, ускладняється кровообіг, набряк затискає судини і нерви, це викликає сильний біль… але достатньо на рік, серії сеансів якісного масажу і все стає на місце!!

 – «Ось так і тут, в твоїй психіці» - сказав я, - «Буває, якийсь серйозний стрес, чи постійне навантаження, викликає Спазм в твоїй свідомості, цей «набряк» викликає біль, ускладнює вільний обіг думок і заважає насолоджуватися життям і любити… – і у тебе є вибір, продовжувати страждати, непомітно для всіх, ховаючись за показною посмішкою та веселощами чи сходити до свого Психоаналітика, коли почуваєш себе розгублено, і Ви разом з ним, «розминаєте твій психологічний Спазм» і це, аж ніяк не Хвороба… 

Тож, до зустрічі в кабінеті, Марк! )